богдана матіяш

«мені стає сумно десь серед дня коли майже нікого немає поруч...» 

«будемо лагідні будемо спокійні лагідні й добрі...» 

«так не могла так не могла ні говорити ні бачити...» 

«нічого не хочеться тільки щоб ти був тут...» 

«лев розглядає цю осінь він сидить під деревами...» 

«вчитись любити це вчитись так багато приймати...» 

Я вчуся Тебе слухати (на вірш Богдани Матіяш) 

«завжди люблять найперше серцем...» 

«коли біля мене нікого немає і все стає зовсім тихо...» 

так близько. вірш - Богдана Матіяш, читає Alisa Epifanova